Про цукровий діабет
Ми сподіваємося, тепер стало зрозуміло, чому наш організм віддає перевагу використовувати в пі-щу вуглеводи. Тобто ті продукти харчування, які містять легкозасвоюваний і, що немаловаж-але, недорогий цукор. А тепер поговоримо трохи про те, що відбувається з продуктами після того, як ми їх використовуємо. Почнемо з того, що їжа, потрапляючи в наш організм, поступово розщеплюється на дрібні частки - молекули. Хліб - на молекули цукру, куряча ніжка - на молекули білка і т. п. У цьому процесі беруть участь спеціальні біологічно активні речовини: слина, шлунковий сік, сік підшлункової залози, жовч. У такому мікроскопічному вигляді кулінарні страви з вашого обіднього столу проникають через стінку кишківника і потрапляють у кров. Це нелегка робота для шлунка і кишечника, і майте на увазі, що вони менше «втомляться», якщо їжа ретельно пережована.
Потрапивши в кров, молекули розносяться нею по всьому організму і «підходять до кожної клітини. Але підійти до клітки ще не означає потрапити в неї. Щоб цим частинкам проникнути всередину, потрібні речовини-провідники. Одним з таких провідників, причому найважливішим є інсулін. Образно висловлюючись, він знає пароль, завдяки яким клітини відкривають «двері», через які проникають поживні речовини. Інсулін можна порівняти з героєм арабської казки, який чарівними словами «сім-сім, відкрийся» змушував відсуватися камінь, що закривав вхід у печеру.
Тепер вам, ймовірно, зрозуміло, чому при цукровому діабеті порушуються всі види обміну. Адже інсулін є провідником не лише глюкози, як вважають більшість хворих діа-бетом, але й білків, і жирів. Тому його називають анаболічним, тобто созидающим, гормо-ном. Якщо цього гормону немає або недостатньо, то всі нормальні процеси в організмі зупиняються і починається руйнування. Наприклад, хворий починає худнути, хоча їсть за двох. Як раз подібне спостерігається при цукровому діабеті, якщо його не лікувати, звичайно.
