Про цукровий діабет
Дослідженнями доведено, що з віком в організмі порушується регулювання апетиту і змінюються процеси енергоутворення. Це здатне привести до ожиріння. Таке ожиріння ще називають віковими. Про механізми розвитку вікового ожиріння ми і поговоримо на цій сторінці.
У головному мозку є дуже важлива структура – гіпоталамус. Саме гіпоталамус регулює апетит, а отже, і вага. Бо саме там перебувають центр ситості і центр голоду.
Діяльність цих центрів залежить від рівня цукру та інсуліну в крові. Якщо цукру в крові стає мало, людина починає відчувати, що зголоднів. Сигналізує в Центр голоду його свідомість: пора, мовляв, і пообідати. І зголоднілий, покірний «покликом» шлунка, направляє стопи у бік їдальні.
Під час їжі вміст цукру поступово досягає певного рівня, необхідного для підтримки життєзабезпечення всіх систем і органів. Тоді центр насичення тут же дає знати: «Завантаження повна. Прийом їжі можна припинити». Людина реагує на сигнал відчуттям ситості. Зрозуміло, що почуття голоду, присутнє до трапези, зникає, і отобедавший вже з більшим задоволенням дивиться на навколишній світ.
Так і буває до пори до часу. А ось років з 30 центр ситості починає реагувати на більш високий рівень цукру в крові. Причому з роками ця тенденція тільки збільшується. Уявіть, вміст цукру під час їжі вже перевалило за оптимальну позначку, а людина все їсть та їсть. Йому здається, що він ще голодний. Але якщо цукру в крові стало багато, то збільшується і кількість інсуліну. І тоді всі з'їдені надлишки благополучно відкладаються про запас у вигляді жиру.
Але це ще не все. З віком порушується чутливість названих центрів не тільки до цукру, але і до інсуліну. В нормі його надлишки в крові, так само як і надлишки цукру, відчуваються людиною як ситість, пересичення їжею, команда на припинення прийому їжі. З віком же картина змінюється: і цукру в крові вже давно більше, ніж потрібно, і інсуліну під цей цукор якраз, а центр ситості «спить», не відчуває проблем. І людина продовжує з апетитом їсти.
З цього можна зробити наступний висновок: людям старше тридцяти років не слід довіряти своєму апетиту. Краще вийти з–за столу з легким відчуттям голоду. В іншому випадку вікове ожиріння майже неминуче. Між іншим, віковим ожирінням вважається вагу, що перевищує норму на 4 кілограми (нормальна вага розраховується так: від величини зростання в сантиметрах віднімається число 100).
Можна вважати вікове ожиріння частиною природного процесу старіння. До речі, навіть якщо з віком не відбувається збільшення ваги, відсоток жиру в організмі все одно збільшується. Так само як і збільшується з віком кількість людей з порушеннями вуглеводного обміну різного ступеня вираженості.
